Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року

Друк

Пошук

355

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/9991/35517/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Роздольненському районі Автономної Республіки (далі - АР) Крим про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, за касаційною скаргою УПФ України в Роздольненському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, -

встановив:

У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до УПФ України в Роздольненському районі АР Крим про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відноситься до категорії «діти війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки належна допомога їй не виплачувалась, просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених її прав, свобод та інтересів, визнати неправомірними дії УПФ України в Роздольненському районі АР Крим і зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки з 2006 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.03.2009р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009р., позов задоволено частково. Визнано дії УПФ України в Роздольненському районі АР Крим протиправними в частині не нарахування на користь ОСОБА_4 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року. Зобов'язано УПФ України в Роздольненському районі АР Крим нарахувати на користь ОСОБА_4 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.12.2007р. по 31.12.2007р. та з 01.05.2008р. по 31.12.2008р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в Роздольненському районі АР Крим, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.1 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», цей Закон набрав чинності з 01.01.2006р.

Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-ІV з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19.01.2006р. №3367-IV до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесені зміни, відповідно до яких п.17 ст.77 виключено, а ст.110 викладена в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006р., а ст.6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. не були визнані неконституційними та діяли протягом 2006 року.

Оскільки до 19.01.2006р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запроваджені не були, то у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. №489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-VІ текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то відповідач з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. (а не з 01.05.2008р., як помилково було встановлено судом першої інстанції) повинен був нараховувати і виплачувати позивачеві підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За приписами ч.2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із вказаним позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із вказаним позовом) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулася в суд із цим позовом лише 05.12.2008р. (хоча судом помилково встановлено, що 08.12.2008р.), не надавши належних доказів поважності причин пропуску передбаченого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з цих підстав, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні її позовних вимог поза межами річного строку до моменту звернення позивача в суд, однак помилково задовольнив їх з 01.12.2007р., а не з 05.12.2007р.

Крім того, ухвалюючи рішення суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про зобов'язання УПФ України в Роздольненському районі АР Крим здійснити ОСОБА_4 нарахування і виплату соціальної допомоги, тоді як позивачеві призначена пенсія за віком, і вона має право на підвищення до пенсії, а не на соціальну допомогу.

На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.

Слід зазначити, що ПФ України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами ПФ України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачеві, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне УПФ України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в Роздольненському районі АР Крим.

Крім того, необхідно звернути увагу, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПФ України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, не беруться до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.

Згідно п.4 ч.1 ст.223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим - задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2009 року - змінити, резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції: «Позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 5 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за періоди з 5 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Заїка М.М.

Стародуб О.П.

Популярні новини